Коли ти останній раз закривав очі?
Не боючись смутку, болю, жалю, а опівночі
стояв на колінах, благав пощади?
шукав Бога всім єством, всім серцем своїм
звертався до Батька, просив поради?
Коли ти останній раз або хоча б у перше
Віддавав людині те, що Бог щодня дає?
Той спокій, сенс, ту любов і ту радість не менше
аніж те, що зранку Господь зі скрині дістає.
А останній раз чому ти сміявся і плакав?
Чому сльози котились по твоїм щокам?
Чому на них з*являлись ямочки?
Чому ти плакав?
Яке пояснення ти даси своїм почуттуям?
Я вважаю, що найсильніші наші емоції
відображають цінності нашого життя.
Тому, чому ми найбільше радієм,
чому найбільше віддаєм годин,
То є те, що ми найбільше цінуємо
Заради чого не боязко показати частинку себе.
Тепер прямі питання до тебе, людино :
"Що ти відчувєш, коли чуєш "БОГ"?
Яка температура проходить по твоєму тілу
коли ти молишся, читаєш Писання, під час поклоніння?
Єдине,
що я можу порадити. Шукай Бога. Навіть, якщо ти
все таки знайшов Його. Шукай щодня
і тоді твоя ціль, мета майбутня
буде мати повноту, мати характер.
Матимеш курс, як катер.

Немає коментарів:
Дописати коментар