багато чого відбувається

просто дуже багато.
але знаєте що?
поки ви не віддасте УСІ сфери свого жуття під контроль Бога, ви не будете спокійно засипати, вільно ходити, радіти і працювати.
саме так я і вчинила.

просто забагато переживань, але я розумію у Чиїх руках мої близькі, моє навчання, моє життя.

є довіра, є любов.

" Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє, в Ісусі Христі."
(До филип'ян 4:13)
ось мій девіз останнім часом.

все буде добре. я вірю. ;)

Простоо і коротко : Саняя, дякую, ти мене надихаєш)
і подяка за те, що вирішила мені допомогти з історією.
Попри історії України ти привчаєш мене прокидатись рано вранці)
дякуууууууую;)

п.с.і більш сили не їсти солодкого)

мені подобається моя макулатура на моїй стіні. 

віршики-настанови-підтримки з Біблії,

колаж мого Дані,

фото-згадки, 

ціліііі, 

мрії.

все це тебе наповнює.

і засинаєш замріяним.

не вірю, що колись я все це зніму.

"я подивився на зорі, потім на людей. я  побачив багато чого спільного. мене це здивувало. але що найбільше. люди тисячоліттями ходять під зорями і ніяк не можуть навчитись : сяяти, незважаючи на величезну відстань один від одного. "

"-а може тому й сяють, бо далеко один від одного? і існують, завдяки самотності."

(с) неіснуюча книга.

дома

Говорят, что люди домам подобны
В одних бывает тесно или очень пусто.
А есть такие, в которых удобно
Внутри их никогда не бывает грустно.

Долго времени ты  проводишь
в доме-человеке, он для тебя приют.
порой ты на минутку про выходишь
в магазин, цветы полить, воздухом подышать
а твое место другому человеку отдают.

так в чем вопрос? Зачем так делать
Приглашать, поселять в себе?
а затем выгонять, выставять за двери
неужели я не дорог был тебе?

Говорят, что люди домам подобны
Двери у некоторых вечно открыты.
Эти домики уютны и очень просторны
их адрес никогда не бывает забытым.

Мой дом открыт, вы заходите
Я рад принять- живите там.
Уют, любовь, тепло не разгромите
Тогда мне легче будет сдать его котам.

(с) старооое

рядом нужно

Наверно, для любого ребенка( если, конечно, у него полноценная семья), примером идеальных отношений являются его родители. 

так вот.

да, это так.

ну так вот.

давно хотела написать мамину фразу, которую она сказала при разговоре с папой.( папа не дома. папа за границей работает).

"Это странно и глупо. Ты готовишь у себя ужин, я- у себя. Ты там, я здесь. Неужели так должно быть? Мы должны быть вместе".  

Это мило. Я знаю, что скоро папа вернется.Но видно, что им друг друга реально не хватает.  А как семьям, которые родители всегда не рядом?это грустно.

Если у Бога в планах мне дать мужа, семью нужно будет придумать первое правило - Ни на шаг от друг друга ;) 

Шутка.) 

Но не расставаться. нет. никак нельзя.

хвороба

Зара сиджу ніяка.

у мене температура. все болить: горло, тіло, голова.

 І це вказує на те, що інфеккіція потрапила до мого організму.

Цей період, коли тобі нічого не хочеться, але сама розумієшь необхідність справ.

я увесь час після шк проспала, і розумію, що моє тіло потребує ще сна.

Вважаю, що таке відбувається, коли гріх теж починає нас вбивати.

з*являються симптоми, які прямо вказують на нашу хворобу.

він вбиває будь-яке бажання щось виконувати. і увесь час тебе ломить. бо твоя сутність бориться з ним.

у таких випадках я без Лікаря без сила.

Він випусує мені ліки. Він реабілітує мене особисто. піклується про мене.

І найдивніше те, що мені просто треба звернутись до Нього.

ось така величезна любов до мене

але ж всі факти вказують, що я не достойна.

а Він проти фактів йде.

давнооооооо

саме тут можна вмикати пісню Скрябіна - Старі фотографії.

і найдивніше те, шо незабаром теперешні кадри ми вважатимемо 

застрарілими і затертими.

хочу цінувати не як папір а самих людей і моменти.

спогади і відносини мають більш цінність і часу аніж фотокартки.

є бажання. є сили. є час.

Бог усе дав для справ;)

мне Бог дал все.

мне Бог дал все.

вчера я засыпала с этой мыслью . И самое прикольное то( я так считаю), что все Он дал в меру.

Например, разум. я не скажу, что я очень умная или ,наоборот, очень глупая. нет. в том и дело. он дал мне "золотую середину". мой выбор, стоять ли на месте или дальше продолжать развиваться.

Он дал выбор. но не оставил меня нищей.

И этот дар проявляется во всех сферах моей жизни : моя семья, мои хобби, отношение , фигура ,характер.

Бог дал мне талант, Он каждому дает определенное количество талантов.

 И мы решаем сами, развивать их или нет. нужно помнить, что за все придется платить(давать отчет).

И главное помню, что если Бог посадил зернышко и взрастил корень, то Ему тем более под силу взрастить дерево;)

  

Інколи хочеш стільки всього розказати людині, 

що ти переживаєш, що відчуваєш.

Що хочеш змінити, а що залишити.

і річ не в тім, що ти не впевнена у персоні, 

а просто.

А просто розумієш, що зараз це буде не доречним,

що твоя відвертість тільки все зіпсує.

у такому випадку не завадило б мати 

кімнату з м*якими стінами.

ось.

люблю Одрі. люблю цей кадр.

Коли ти останній раз...

Коли ти останній раз  закривав очі?

Не боючись смутку, болю, жалю, а  опівночі

стояв на колінах, благав пощади?

шукав Бога всім єством, всім серцем своїм

звертався до Батька, просив поради?

Коли ти останній раз або хоча б у перше

Віддавав людині те, що Бог щодня дає?

Той спокій, сенс, ту любов і ту радість не менше

аніж те, що зранку Господь зі скрині дістає.

А останній раз чому ти сміявся і плакав?

Чому сльози котились по твоїм щокам?

Чому на них з*являлись ямочки?

Чому ти плакав?

Яке пояснення ти даси своїм почуттуям?

Я вважаю, що найсильніші наші емоції 

відображають цінності нашого життя.

Тому, чому ми найбільше радієм, 

чому найбільше віддаєм годин,

То є те, що ми найбільше цінуємо

Заради чого не боязко показати частинку себе.

Тепер прямі питання до тебе, людино :

"Що ти відчувєш, коли чуєш "БОГ"?

Яка температура проходить по твоєму тілу

коли ти молишся, читаєш Писання, під час поклоніння?

Єдине, 

що я можу порадити. Шукай Бога. Навіть, якщо ти

все таки знайшов Його. Шукай щодня

і тоді твоя ціль, мета майбутня

буде мати повноту, мати характер. 

Матимеш курс, як катер.